Гурт Go-A – нова хвиля сучасної української музики, «фольклор ХХІ сторіччя», музиканти успішно поєднують електронні танцювальні біти, українську народну музику та чарівний спів. Назва складається з слова «go» і літери «альфа», яка означає початок, це шлях до початку, до свого коріння.
Ми поспілкувалися з учасниками гурту, Тарасом Шевченком та Катею Павленко, про особливість Go-A, плани на майбутнє та перспективи музичного ринку України.
Як з’явилася група Go-A та хто є її ідейним засновником?
Тарас:
Колись з мене це все починалось, тобто, базова ідея виникла в мене, але зараз я не можу сказати, що був ідейним засновником. В кожного є свої думки, свої ідеї, тому зараз ми працюємо як демократична команда. Мало бути два вокаліста, дівчина і парубок, але з чоловічим вокалом якось не склалося. Тому спочатку в нас була одна вокалістка, а вже потім в групу прийшла Катя.
Тарас:
Це скоріше жартівлива назва. Є такий стиль як гоа-транс, в якому поєднуються електронна музика та етнічна індійська складова. Подумали, що це непогана ідея зробити те ж саме в нас, з нашою музикою, з нашим фольклором. Звичайно, такого стилю немає. Ми не дуже турбуємось, яка назва в стилю, ми просто робимо музику, яка нам до душі.
В Україні буде попит на цю музику?
Тарас:
Звичайно, буде. Вся суть в тому, що зараз відбувається підйом української культури та самобутності. І, наприклад, раніше фольклор у мене асоціювався з якимось хором дідусів, бабусь на телебаченні о першій ночі, і це виглядало досить награно. А ми хочемо зробити симбіоз сучасного, можливо, навіть майбутнього музики та української народної спадщини. Коли ми починали це робити, ми зовсім не уявляли, що це буде. На таку музику попит є і буде. Він буде і за кордоном, поки що наша музика там зовсім не представлена.
Катя:
Насправді існує тенденція, що європейське мистецтво втратило свою самобутність та етнічність. А саме в нашому мистецтві, наприклад, в художників, ми можемо побачити етнічні українські мотиви. Я вважаю, що треба це популяризувати, показувати світові. Мені здається, що це завжди було цікаво. Просто згадайте, коли та ж сама Руслана поїхала на Євробачення, то вразила всіх своєю енергетикою та ритмами. Людина завжди повертається до свого коріння і, можливо, ми всі про нього забули, але коли ми чуємо звук барабана, коли ми чуємо етнічний спів, то все-таки згадуємо, щось всередині рухається.
Що означає символ логотипу Go-A і чому має назву «#ідиназвук»?
Тарас:
Дуже цікава фішка. Взагалі, це такий флешмоб. Хотіли зробити, щоб асоціація з групою була не лише з назвою, а саме з символом, який називається Рожаниця. Це старовинний український символ, мало хто його знає, але якщо подивитися на вишиванки, то на багатьох він присутній. Рожаниця – родоначальниця роду і зазвичай асоціювалася у наших пращурів із відродженням, плодоріддям та долею. І мені дуже б хотілося, щоб він асоціювався саме з нашим гуртом. А назва «#ідиназвук» сюди прийшла дуже просто. В нас скоро виходить сингл на пісню, яка має таку ж назву. Останнім часом «#ідиназвук» вже стало гаслом гурту.
Катя:
Я довго не могла написати текст на цю пісню. Дуже хотілося, щоб вона була класною. І коли починала грати музика, то вона в мене викликала такі почуття, що хотілося співати про щось світле. Це було спонтанно, я просто ходила, шукала слова, потім намалювалась мелодія, а потім я зранку прокинулась і написала пісню.
Коли шанувальникам Go-A очікувати на вихід альбому?
Катя:
Спочатку буде сингл «Іди на звук», альбом ми маємо записати до середини літа. Ми ще не знаємо, коли будемо його випускати. Ми зараз намагаємось якомога більше виступати для того, щоб люди самі побачили і почули нашу музику.
Тарас:
Можливо, в вересні-жовтні. Саме на цей альбом в нас дуже великі плани, хочемо його максимально поширити. Дуже хочеться, щоб нас почули за кордоном. Там попит на таку музику поки що набагато більший ніж у нас. Хочеться, щоб сприймали цю музику, адже вона щира, від серця. Ми зробимо невеличкий тур, декілька міст в Західній Україні, якщо вийде, то буде продовження в європейських містах.
На фестивалі Країна Мрій у Вас був власний майданчик «#ідиназвук». Розкажіть детальніше про цю локацію.
Тарас:
Взагалі, сама пісня «Іди на звук» присвячена всім фестивальним людям, людям, які люблять музику, свободу та цінують дружбу. І давно хотілось зробити якусь активність з закликом «іти на звук». Фестиваль Країна Мрій виявився ідеальним місцем для реалізації нашої ідеї. Це був майданчик музичного джему, ми запросили друзів музикантів з барабанами, гітарами, вокалістів – і просто грали все що забажаємо. У нас постійно звучала музика і найцікавіше – нам вдалося зміксувати багато-багато етнічних звуків. Були хлопці з австралійським діджериду, з варганами, навіть з хендпаном. Катя провела майстер-клас з народного співу, який перетворився потім на веселу гру з хороводами, ми з нашим гітаристом Олександром проекспериментували зі звуками пост-року та барабанами, наша сопілкарка Вікторія продемонструвала як на звичайній сопілці можна виконувати найрізноманітніші стилі, барабанщик Євген не лише керував барабанним джемом, але й веселив людей. А ще ми організували квест по території фестивалю «Іди на звук» на музичну тематику. Було весело!
Якими Ви бачите реалії сучасного музичного ринку України?
Тарас:
В нас чимало цікавих гуртів, але зараз багато залежить від того, як вони себе просувають — років 10 назад це було неможливо, не було соцмереж, тобто, якщо в тебе не було знайомств на якомусь лейблі, хоча б в якомусь музичному магазині, або купи грошей, було важко кудись пробитись. Зараз ця можливість є, але є і велика прірва між андеграундом і нашою естрадою. З’являються гурти, які вже можна слухати. Можливість того, що скоро в Україні буде багато якісної мейнстрімової музики є, але для цього треба перезавантажити глобальний мозок всього народу, тому що поки народ не почне сприймати якісну музику, не почне думати, ці гурти так і залишаться невідомим.
Катя:
Дуже потрібна підтримка. В нас є дуже багато молодих талановитих гуртів, які роблять класну музику, але вони не можуть просто зробити щось більше, бо після важкого робочого дня вони мають мінімальний час на репетицію.
До речі, бачу таку тенденцію, що публіка розумнішає. Зараз музика доступна: влаштовуються якісь вечірки, люди ходять на концерти, цікавляться музичними новинками. Дуже приємно знати, що все-таки щось відбувається.
Як бути щасливим і не бути заручником чогось?
Катя:
В нас в одній пісні, «Пробудження», є такі слова, що дуже багато сил витрачаються на розвиток розуму, а не серця. Мені здається, що треба розвивати своє серце, вчитися його слухати і більше відчувати, воно ніколи поганого не підкаже. Просто треба слухати себе, робити те, що ти хочеш.
Тарас:
Головна рушійна сила маркетингу — це думка «що про мене подумають інші». Багато чого поганого в світі робиться тільки тому, що ти занадто звертаєш увагу на думку інших. Тому я хочу побажати думати своєю головою, а не думати про те, як тебе побачать по телевізору, чи що про тебе думатимуть друзі. Нема нічого краще, ніж усвідомлення того, що в тебе є своя думка і вона незомбована якимись ЗМІ чи знайомими. Коли ти сам думаєш, коли ти сам відчуваєш, коли ти сам розумієш, що ти живеш і це не залежить від курсу валют чи від того, що написано десь на стіні. Просто коли ти є собою.
Be First to Comment